З нагоди 216-ї річниці від дня народження Миколи Васильовича Гоголя (1809-1852)
З нагоди 216-ї річниці від дня народження Миколи Васильовича Гоголя (1809-1852) співробітники НІКЗ «Качанівка» провели реекспозицію виставки.
«Творчість М.В.Гоголя в ілюстраціях відомих художників». Її доповнила ще одна робота членкині Національної спілки художників України Ірини Годунової. Цього разу почесне місце в експозиції зайняв портрет ілюстратора безсмертної поеми Гоголя «Мертві душі» – Олександра Олексійовича Агіна пензля Тараса Григоровича Шевченка (1840-1844 р. р.).
М.В. Гоголь відвідував качанівську садибу. Це незаперечно засвідчує його автограф у сімейному альбомі Тарновських. Він займав особливо почесне місце серед гостей і приїздив сюди на правах «одноборщника», як писав у листі до В.В.Тарновського (старшого), з яким навчався п’ять незабутніх років у Ніжинській гімназії князя Безбородька. Щиру дружбу, започатковану у стінах престижного закладу, вони пронесли через усе життя.
Проживаючи на чужині, Гоголь всім своїм єством прагнув повернутись на рідну землю. У листі землякові Михайлу Максимовичу у грудні 1833-го писав:
«Туди, туди! До Києва! До древнього, до прекрасного Києва! Він наш, він не їхній, чи не так?...
Там можна оновитися всіма силами». Окрилений і сповнений надій, підганяв Максимовича у липні 1833 року: «Кидайте, врешті, кацапію, та їдьте до гетьманщини. Я сам думаю те саме зробити й наступного року махонути звідси.
Дурні ми, справді, як добре поміркувати. Для чого і кому ми жертвуємо усім?
Їдемо!».
Коли Гоголь вперше відвідав садибу Тарновських і скільки раз тут побував, лишається питанням суперечливим…
Подробиці перебування його в Качанівці , сьогодні може повідати лише
улюблений дуб, біля якого великий Гоголь любив проводити час у самотніх роздумах про долю України і з яким, можливо, ділився найсокровеннішим.
«Творчість М.В.Гоголя в ілюстраціях відомих художників». Її доповнила ще одна робота членкині Національної спілки художників України Ірини Годунової. Цього разу почесне місце в експозиції зайняв портрет ілюстратора безсмертної поеми Гоголя «Мертві душі» – Олександра Олексійовича Агіна пензля Тараса Григоровича Шевченка (1840-1844 р. р.).
М.В. Гоголь відвідував качанівську садибу. Це незаперечно засвідчує його автограф у сімейному альбомі Тарновських. Він займав особливо почесне місце серед гостей і приїздив сюди на правах «одноборщника», як писав у листі до В.В.Тарновського (старшого), з яким навчався п’ять незабутніх років у Ніжинській гімназії князя Безбородька. Щиру дружбу, започатковану у стінах престижного закладу, вони пронесли через усе життя.
Проживаючи на чужині, Гоголь всім своїм єством прагнув повернутись на рідну землю. У листі землякові Михайлу Максимовичу у грудні 1833-го писав:
«Туди, туди! До Києва! До древнього, до прекрасного Києва! Він наш, він не їхній, чи не так?...
Там можна оновитися всіма силами». Окрилений і сповнений надій, підганяв Максимовича у липні 1833 року: «Кидайте, врешті, кацапію, та їдьте до гетьманщини. Я сам думаю те саме зробити й наступного року махонути звідси.
Дурні ми, справді, як добре поміркувати. Для чого і кому ми жертвуємо усім?
Їдемо!».
Коли Гоголь вперше відвідав садибу Тарновських і скільки раз тут побував, лишається питанням суперечливим…
Подробиці перебування його в Качанівці , сьогодні може повідати лише
улюблений дуб, біля якого великий Гоголь любив проводити час у самотніх роздумах про долю України і з яким, можливо, ділився найсокровеннішим.
 |  |  |  |
