Приємної прогулянки, Шановні гості!!!

НОВИНИ

    


    7 вересня 2019 року в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка», в рамках 13 літературно-мистецького свята «Качанівські музи», Дирекція художніх виставок України презентувала виставку сценографіїі театрального художнього костюма Катерини Корнійчук та Олексія Вакарчука «Три зустрічі з Шекспіром».
    


    7 вересня 2019 року Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» гостинно зустрічав учасників і гостей літературно-мистецького свята «Качанівські музи» шедеврами українського мистецтва різних жанрів. На головній сцені свята полонили своїми талантами ...
    


    24 серпня 2019 року об 11-00 годині Національний історико-культурний заповідник "Качанівка" у співпрпаці з Парафіївською об’єднаною територіальною громадою проводить День Незалежності України. Запрошуємо всіх бажаючих долучитися до святкування.  

ВАЖЛИВО !!!

---

ВИПАДКОВЕ ФОТО

---



 Виставка «Нехай вічна буде слава!»

8 квітня 2019 року Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» презентує виставку образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Нехай вічна буде слава!» з фондової колекції Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Виставка присвячена 350-річчю від дня народження гетьмана І.С.Мазепи, на вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.


до 380-ї річниці з дня народження І.С. Мазепи
(фондова збірка Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»)
У березні 2019 року виповнилося 350 років, як гетьманською столицею України став Батурин, та 380 років від дня народження гетьмана Івана Степановича Мазепи. Єдиний український гетьман, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років, був непересічною постаттю в історії України і саме за його гетьманування Батурин зазнав свого найбільшого розквіту. Природжений політик, талановитий полководець та дипломат, людина відважна, цілеспрямована - він був уособленням епохи українського духовного відродження і розквіту козацтва. 
На виставці представлені портрети І.Мазепи – роботи відомих в Україні художників  та графіків:Феодосій Гуменюк. Іван Мазепа. 1991 р.; Березовий Василь. Сивий Гетьман. 2000 р.; Кравченко Василь. Гетьман Іван Мазепа. 2000 р.; Лопата Василь. Гетьман Іван Мазепа перед битвою. 1980 р. Ліногравюра; Мігура Іван. Відбиток з оригінальної дошки. Гетьман Іван Мазепа в оточенні добрих справ. 1706 р. Офорт.; Лепкий Богдан. Іван Мазепа; Лопата Василь. Портрет гетьмана Івана Мазепи. 1995 р.; Панич Сергій. Портрет гетьмана Івана Мазепи. 1992 р.; Залізний Валерій. Іван Степанович Мазепа. 1994 р.
Ліногравюра народного художника України Василя Лопати – «Гетьман Іван Мазепа перед битвою» та робота Василя Кравченка -  розкривають тему козацьких подвигів в боротьбі за свою волю та незалежність України. Ще одна робота Василя Лопати відображає складну багатогранність екстраординарної особистості І.Мазепи, його мудрість, рішучість, недовіру, сконденсований трагізм. Це зображення було розміщено на банкноті 10 гривень.
Роботи художників Василя Березового та народного художника України Феодосія Гуменюка розкривають образ гетьмана-державника, дбайливого господаря своєї землі, щирого мецената. 
Видатний український гравер Іван Мігура в своїй роботі зобразив гетьмана Івана Мазепу в образі переможного лицаря, військового керманича. Ліворуч та праворуч І.Мазепи зображено 6 жіночих фігур, які символізують добрі справи гетьмана: релігію, науку, меценатство, істину, справедливість і добро. Роботу було приурочено до приїзду І.Мазепи до Києва в 1706 році.
Робота Богдана Лепкого, яка представлена на виставці, заслуговує на особливу увагу. Адже постать гетьмана Івана Мазепизаймала особливе місце у творчості письменника. Богдан Лепкий цікавився полотнами із зображенням гетьмана і вів активну пошукову діяльність портретів в музеях та архівах Польщі. Співпрацював з тогочасними художниками і був порадником та консультантом митців в роботі над портретами відомих історичних осіб. Зокрема, найтіснішою була співпраця з молодим художником О. Куриласом, якому випала честь малювати гетьмана Івана Мазепу. Саме Б. Лепкий подбав про те, щоб митець, перш ніж приступити до праці, ретельно простудіював усі, доступні на той час, портрети гетьмана. Поява портрета І. Мазепи, роботи О.Куриласа, відіграла важливу роль у формуванні національної свідомості українського суспільства. Постать великого гетьмана, вождя нації та борця за соборність стала гідним прикладом у справі виховання молодого покоління патріотів, мазепинців. А багатогранна діяльність Б. Лепкого у справі видання роботи О. Куриласа стала яскравим свідченням подвижницької праці діяча на ниві української культури. 
До 1990 років суттєвого зростання наукового чи мистецького інтересу до постаті І.Мазепи не було. Однак з набуттям Україною незалежності ситуація змінилася, а тому виникла потреба у створенні зображень гетьмана. Саме так виникла ціла низка унікальних авторських портретів І.Мазепи, які були написані українськими художниками. Серед них є такі, які намагалися продовжити традиції історичного портрета XVII-XVIII ст. і наслідували певні іконографічні джерела. Зразком є роботи художників Сергія Панича та Валерія Залізного.
Універсал гетьмана Івана Мазепи. 1687 р. жовтня 8. Батурин; Універсал гетьмана Івана Мазепи. 1687 р. жовтня 17. Батурин; Універсал гетьмана Івана Мазепи. 1695 р. травня 9. Батурин; Універсал гетьмана Івана Мазепи. 1688 р. листопада 29. Батурин. 
Отримавши гетьманську булаву, І. Мазепа прагнув об'єднати в єдиний державний організм усі українські землі. Політичним ідеалом гетьмана була станова держава західноєвропейського типу зі збереженням традиційного козацького устрою. Вихований у принципах меркантилізму, І.Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки, насамперед, промисловому виробництву та торгівлі. 
Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали. Копії універсалів І.С.Мазепи представлені на виставці, а саме: універсал новгород-сіверському полковнику О.Заруцькому на куплений палац у Новгородку, універсал священику Лаврентію про підтвердження його прав на млин, універсал вдові Марії Сулимі на села Грим’яче, Семенівну з млинами і всіма угіддями, універсал військовому товаришу Гнатові Черековцю на володіння селом Слобідка.
Іван Степанович Мазепа увійшов в українську історію як один із найславетніших її синів, патріотів, мудрих керманичів. Вшановуючи його славну постать, іменем гетьмана І. Мазепи називають вулиці та заклади, відкривають меморіали, засновують нагороди, видають марки, конверти, ювілейні монети, зображують на грошах, відливають у скульптурах. 
На виставці представлені: поштовий блок марок «Мазепинський рік». Художник М.Левицький. 1959 р.; конверт поштовий «Мазепинський рік». Художник М. Левицький. 1959 р.; поштова картка Гетьман І.Мазепа. Художник П. Мешок. 2004 р.








Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.

Авторизація





У цей день

Українське ділове мовлення. Календар свят

Друзі