Микола Миколайович Ге був однією з центральних постатей українського мистецтва другої половини попереднього століття. Він майстер історичної картини, професор портретного живопису, неперевершений художник релігійних полотен, активний учасник Товариства пересувних виставок (член правління і навіть скарбник), скульптор. Відзначився доброчинною діяльністю, матеріально допомагав голодуючим, нужденним митцям, студентам, ініціював збір коштів на пам’ятник М. Гоголю в Ніжині.
В. Є. Маковський народився 26 січня 1846 року у Москві, в родині, де все жило й дихало мистецтвом. У будинку Маковських, завжди привітному і гостинному, збиралися художники, музиканти, письменники, артисти. Бесіди про мистецтво, розповіді про знаменитих майстрів минулого, відвідування майстерень художників, вивчення гравюр відіграло велику роль у виборі подальшої долі юнака.
Протягом 150 –ти років Качанівка існувала як дворянська садиба. За цей час вона набула багату історію як заснування так і існування. Поетів письменників, художників та композиторів на лоні чарівної природи спонукало художньо – архітектурне середовище, де природа, історія та архітектура зливалися в єдиному комплексі. Ті, хто побував в цьому райському куточку, були вражені та зачаровані мальовничою красою, відкриваючи тут для себе джерело духовної сили та наснаги. Гостинність і доброзичливість господарів Качанівки, чарівна природа створювали творчу атмосферу. А розкіш парку розмагнічувала серця, спокушала на любов.
Вершинним твором класика світового живопису Іллі Рєпіна є знамените полотно « Запорожці пишуть листа турецькому султану», про що свідчить і сьогоднішня всенародна популярність його в Україні. Репродукції цього твору і нині прикрашають помешкання багатьох українців, його живописні копії зменшеного формату, виконані здебільшого самодіяльними митцями, нерідко продаються на базарах сучасних українських міст та містечок поряд зі знаменитими « козаками – мамаями».
Нинішнього 2020 року виповнюється 210 років від дня народження Василя Васильовича Тарновського – старшого (1810 – 1866) – громадського діяча, сподвижника селянської реформи 1861 року в Російській імперії, мецената, господаря Качанівської дворянської садиби (1853 – 1866). Народився Василь Васильович 14 червня 1810 року в с. Антонівка Пирятинського повіту Полтавської губернії в бідній і багатодітній родині. Початкову освіту здобув під керівництвом свого батька. Потім його віддали до Гімназії вищих наук ім. Безбородька в м. Ніжині, яку він блискуче закінчив в 1826 році. Того ж таки року вступив до Московського університету на юридичний факультет, який закінчив кандидатом прав. За бажанням батьків, стиснутий матеріальним становищем, став до державної служби в Петербурзі по контрольному відомству, хоча його приваблювала наукова діяльність.


П р и м х и д о л і
( до 175-річчявід дня смертіВ.І.Штернберга)
Український живописець-пейзажист, жанрист В. І. Штернберг, талановитий учень Академії мистецтв прожив коротке, але яскраве життя. Доля відміряла йому всього лише 27 років. Але всі вони були заповнені працею та творчістю.
( до 175-річчявід дня смертіВ.І.Штернберга)
Український живописець-пейзажист, жанрист В. І. Штернберг, талановитий учень Академії мистецтв прожив коротке, але яскраве життя. Доля відміряла йому всього лише 27 років. Але всі вони були заповнені працею та творчістю.


