Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» в співпраці з мисткинею Іриною Годуновою презентують авторську виставку «Зима в Качанівці».
Вершинним твором класика світового живопису Іллі Рєпіна є знамените полотно « Запорожці пишуть листа турецькому султану», про що свідчить і сьогоднішня всенародна популярність його в Україні. Репродукції цього твору і нині прикрашають помешкання багатьох українців, його живописні копії зменшеного формату, виконані здебільшого самодіяльними митцями, нерідко продаються на базарах сучасних українських міст та містечок поряд зі знаменитими « козаками – мамаями».
Нинішнього 2020 року виповнюється 210 років від дня народження Василя Васильовича Тарновського – старшого (1810 – 1866) – громадського діяча, сподвижника селянської реформи 1861 року в Російській імперії, мецената, господаря Качанівської дворянської садиби (1853 – 1866). Народився Василь Васильович 14 червня 1810 року в с. Антонівка Пирятинського повіту Полтавської губернії в бідній і багатодітній родині. Початкову освіту здобув під керівництвом свого батька. Потім його віддали до Гімназії вищих наук ім. Безбородька в м. Ніжині, яку він блискуче закінчив в 1826 році. Того ж таки року вступив до Московського університету на юридичний факультет, який закінчив кандидатом прав. За бажанням батьків, стиснутий матеріальним становищем, став до державної служби в Петербурзі по контрольному відомству, хоча його приваблювала наукова діяльність.
Григорій Миколайович Честахівський – художник, іконописець і близький друг Т. Г. Шевченка. Народився Григорій Миколайович 30 січня 1820 року в сім"ї військового поселенця в посаді Петриківка ( Нова Прага ) Олександрівського повіту Херсонської губернії. Ще в дитячі роки в нього виявився хист до малювання, але навчатись в Академії мистецтв почав вже маючи дружину і чотирирічну доньку. Залишивши сім"ю назавжди в Новій Празі художник переїздить до Петербурга. Там він і знайомиться з Т. Г. Шевченком. Як писав Честахівський їх "поєднувало на чужині селянське походження та українська мова". Було це в 1844 році. Честахівський справно грав на гітарі та співав українські пісні , що дуже подобалось Т. Г. Шевченку.
Поруч із Прилуками, майже в самісінькому центрі села Дідівці, стоїть будинок, який привертає увагу передусім своєю несхожістю із сучасними особняками й селянськими хатами. Одноповерховий, з чотирма колонами, що прикрашають фасад, з кокетливо заокругленим дашком над входом, він нагадує про затишні « дворянські гнізда» та їх мешканців.
Олександр Олексійович Агін належить до числа тих художників, творчість яких знаменувала вступ образотворчого мистецтва ХІХ ст. на шлях критичного реалізму. Його роботи займають важливе місце серед робіт , які виступили в 40-і роки минулого століття з новими художніми ідеалами.
Вершинним твором класика світового живопису Іллі Рєпіна є знамените полотно « Запорожці пишуть листа турецькому султану», про що свідчить і сьогоднішня всенародна популярність його в Україні. Репродукції цього твору і нині прикрашають помешкання багатьох українців, його живописні копії зменшеного формату, виконані здебільшого самодіяльними митцями, нерідко продаються на базарах сучасних українських міст та містечок поряд зі знаменитими « козаками – мамаями».Нинішнього 2020 року виповнюється 210 років від дня народження Василя Васильовича Тарновського – старшого (1810 – 1866) – громадського діяча, сподвижника селянської реформи 1861 року в Російській імперії, мецената, господаря Качанівської дворянської садиби (1853 – 1866). Народився Василь Васильович 14 червня 1810 року в с. Антонівка Пирятинського повіту Полтавської губернії в бідній і багатодітній родині. Початкову освіту здобув під керівництвом свого батька. Потім його віддали до Гімназії вищих наук ім. Безбородька в м. Ніжині, яку він блискуче закінчив в 1826 році. Того ж таки року вступив до Московського університету на юридичний факультет, який закінчив кандидатом прав. За бажанням батьків, стиснутий матеріальним становищем, став до державної служби в Петербурзі по контрольному відомству, хоча його приваблювала наукова діяльність.Григорій Миколайович Честахівський – художник, іконописець і близький друг Т. Г. Шевченка. Народився Григорій Миколайович 30 січня 1820 року в сім"ї військового поселенця в посаді Петриківка ( Нова Прага ) Олександрівського повіту Херсонської губернії. Ще в дитячі роки в нього виявився хист до малювання, але навчатись в Академії мистецтв почав вже маючи дружину і чотирирічну доньку. Залишивши сім"ю назавжди в Новій Празі художник переїздить до Петербурга. Там він і знайомиться з Т. Г. Шевченком. Як писав Честахівський їх "поєднувало на чужині селянське походження та українська мова". Було це в 1844 році. Честахівський справно грав на гітарі та співав українські пісні , що дуже подобалось Т. Г. Шевченку.
Поруч із Прилуками, майже в самісінькому центрі села Дідівці, стоїть будинок, який привертає увагу передусім своєю несхожістю із сучасними особняками й селянськими хатами. Одноповерховий, з чотирма колонами, що прикрашають фасад, з кокетливо заокругленим дашком над входом, він нагадує про затишні « дворянські гнізда» та їх мешканців.
Хлопчина, який народився в сім’ї представника давнього роду Румянцевих, ріс непосидючим та пустотливим підлітком. Проте хуліган в майбутньому перетворився на відомого воєначальника, який дослужився до чину генерал – фельдмаршала. В 295 –ту річницю від дня народження Петра Румянцева – Задунайського згадаємо цікаві факти з його життя.
Олександр Олексійович Агін належить до числа тих художників, творчість яких знаменувала вступ образотворчого мистецтва ХІХ ст. на шлях критичного реалізму. Його роботи займають важливе місце серед робіт , які виступили в 40-і роки минулого століття з новими художніми ідеалами.
(до 215-річчя від дня народження М. О. Максимовича).
15 вересня виповнилось 215 років з дня народження визначного вченого М.О.Максимовича – одного з найосвідченніших людей 19 ст.
Максимович Михайло Олександрович видатний український вчений – енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду Полтавщини, перший ректор університету Св. Володимира. Член історичного товариства імені Нестора – Літописця.
Максимович Михайло Олександрович видатний український вчений – енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду Полтавщини, перший ректор університету Св. Володимира. Член історичного товариства імені Нестора – Літописця.
