Микола Миколайович Ге був однією з центральних постатей українського мистецтва другої половини попереднього століття. Він майстер історичної картини, професор портретного живопису, неперевершений художник релігійних полотен, активний учасник Товариства пересувних виставок (член правління і навіть скарбник), скульптор. Відзначився доброчинною діяльністю, матеріально допомагав голодуючим, нужденним митцям, студентам, ініціював збір коштів на пам’ятник М. Гоголю в Ніжині.
В. Є. Маковський народився 26 січня 1846 року у Москві, в родині, де все жило й дихало мистецтвом. У будинку Маковських, завжди привітному і гостинному, збиралися художники, музиканти, письменники, артисти. Бесіди про мистецтво, розповіді про знаменитих майстрів минулого, відвідування майстерень художників, вивчення гравюр відіграло велику роль у виборі подальшої долі юнака.
В цьому році виповнюється 165 років від дня народження відомого історика, археолога, етнографа, колекціонера та фундатора історії запорізьких козаків Дмитра Івановича Яворницького.
Протягом 150 –ти років Качанівка існувала як дворянська садиба. За цей час вона набула багату історію як заснування так і існування. Поетів письменників, художників та композиторів на лоні чарівної природи спонукало художньо – архітектурне середовище, де природа, історія та архітектура зливалися в єдиному комплексі. Ті, хто побував в цьому райському куточку, були вражені та зачаровані мальовничою красою, відкриваючи тут для себе джерело духовної сили та наснаги. Гостинність і доброзичливість господарів Качанівки, чарівна природа створювали творчу атмосферу. А розкіш парку розмагнічувала серця, спокушала на любов.
Вершинним твором класика світового живопису Іллі Рєпіна є знамените полотно « Запорожці пишуть листа турецькому султану», про що свідчить і сьогоднішня всенародна популярність його в Україні. Репродукції цього твору і нині прикрашають помешкання багатьох українців, його живописні копії зменшеного формату, виконані здебільшого самодіяльними митцями, нерідко продаються на базарах сучасних українських міст та містечок поряд зі знаменитими « козаками – мамаями».
Нинішнього 2020 року виповнюється 210 років від дня народження Василя Васильовича Тарновського – старшого (1810 – 1866) – громадського діяча, сподвижника селянської реформи 1861 року в Російській імперії, мецената, господаря Качанівської дворянської садиби (1853 – 1866). Народився Василь Васильович 14 червня 1810 року в с. Антонівка Пирятинського повіту Полтавської губернії в бідній і багатодітній родині. Початкову освіту здобув під керівництвом свого батька. Потім його віддали до Гімназії вищих наук ім. Безбородька в м. Ніжині, яку він блискуче закінчив в 1826 році. Того ж таки року вступив до Московського університету на юридичний факультет, який закінчив кандидатом прав. За бажанням батьків, стиснутий матеріальним становищем, став до державної служби в Петербурзі по контрольному відомству, хоча його приваблювала наукова діяльність.
Микола Миколайович Ге був однією з центральних постатей українського мистецтва другої половини попереднього століття. Він майстер історичної картини, професор портретного живопису, неперевершений художник релігійних полотен, активний учасник Товариства пересувних виставок (член правління і навіть скарбник), скульптор. Відзначився доброчинною діяльністю, матеріально допомагав голодуючим, нужденним митцям, студентам, ініціював збір коштів на пам’ятник М. Гоголю в Ніжині.
В. Є. Маковський народився 26 січня 1846 року у Москві, в родині, де все жило й дихало мистецтвом. У будинку Маковських, завжди привітному і гостинному, збиралися художники, музиканти, письменники, артисти. Бесіди про мистецтво, розповіді про знаменитих майстрів минулого, відвідування майстерень художників, вивчення гравюр відіграло велику роль у виборі подальшої долі юнака.
В цьому році виповнюється 165 років від дня народження відомого історика, археолога, етнографа, колекціонера та фундатора історії запорізьких козаків Дмитра Івановича Яворницького.
П р и м х и д о л і
( до 175-річчявід дня смертіВ.І.Штернберга)
Український живописець-пейзажист, жанрист В. І. Штернберг, талановитий учень Академії мистецтв прожив коротке, але яскраве життя. Доля відміряла йому всього лише 27 років. Але всі вони були заповнені працею та творчістю.
( до 175-річчявід дня смертіВ.І.Штернберга)
Український живописець-пейзажист, жанрист В. І. Штернберг, талановитий учень Академії мистецтв прожив коротке, але яскраве життя. Доля відміряла йому всього лише 27 років. Але всі вони були заповнені працею та творчістю.
Протягом 150 –ти років Качанівка існувала як дворянська садиба. За цей час вона набула багату історію як заснування так і існування. Поетів письменників, художників та композиторів на лоні чарівної природи спонукало художньо – архітектурне середовище, де природа, історія та архітектура зливалися в єдиному комплексі. Ті, хто побував в цьому райському куточку, були вражені та зачаровані мальовничою красою, відкриваючи тут для себе джерело духовної сили та наснаги. Гостинність і доброзичливість господарів Качанівки, чарівна природа створювали творчу атмосферу. А розкіш парку розмагнічувала серця, спокушала на любов.
Вершинним твором класика світового живопису Іллі Рєпіна є знамените полотно « Запорожці пишуть листа турецькому султану», про що свідчить і сьогоднішня всенародна популярність його в Україні. Репродукції цього твору і нині прикрашають помешкання багатьох українців, його живописні копії зменшеного формату, виконані здебільшого самодіяльними митцями, нерідко продаються на базарах сучасних українських міст та містечок поряд зі знаменитими « козаками – мамаями».Нинішнього 2020 року виповнюється 210 років від дня народження Василя Васильовича Тарновського – старшого (1810 – 1866) – громадського діяча, сподвижника селянської реформи 1861 року в Російській імперії, мецената, господаря Качанівської дворянської садиби (1853 – 1866). Народився Василь Васильович 14 червня 1810 року в с. Антонівка Пирятинського повіту Полтавської губернії в бідній і багатодітній родині. Початкову освіту здобув під керівництвом свого батька. Потім його віддали до Гімназії вищих наук ім. Безбородька в м. Ніжині, яку він блискуче закінчив в 1826 році. Того ж таки року вступив до Московського університету на юридичний факультет, який закінчив кандидатом прав. За бажанням батьків, стиснутий матеріальним становищем, став до державної служби в Петербурзі по контрольному відомству, хоча його приваблювала наукова діяльність.
