Приємної прогулянки, Шановні гості!!!

НОВИНИ

    


     В 2020 році  Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» в співпраці з Іриною Годуновою, членкинею Національної спілки художників України презентували авторську виставку-продаж «Пори року в Качанівці». Концепт даної виставки полягає у розкритті принад Качанівки в різні пори року. Щоб кожен відвідувач в незалежності від часу приїзду до Качанівки зміг на полотнах цієї художниці знайти свою улюблену пору року в цій садибі. Проект мав успіх, тому цілком закономірно стало його продовження в форматі оновленої виставки в 2021 році. До нового сезону Ірина Георгіївна підготувала нову добірку своїх полотен з пейзажами качанівської садиби. Кожна пора року представлена на виставці, кожна із них знайде свого поціновувача. Тож відвідувачі зможуть і далі отримати естетичне задоволення від споглядання Качанівки через призму різних пір року з полотен цієї талановитої художниці.   

    


    З 2 липня 2021 року в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка» розпочинає роботу виставка сучасного іконопису. Ірина Годунова презентує 31 твір сакрального живопису в качанівському палаці.




    


            17 грудня 2021 року Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» провів реекспозицію постійно діючої виставки «Меморальна кімната В.І. Штернберга» авторським копіями члена спілки художників України Ірини Годунової на картини Штернберга.

ВАЖЛИВО !!!

---

ВИПАДКОВЕ ФОТО

---



 "Фельдмаршальські резиденції"

"Фельдмаршальські резиденції"

(до 225 річниці по смерті)

Постать Петра Олександровича Рум'янцева - Задунайського досить відома не тільки для Росії, але й для України. Є свідчення про те, що навіть народився на кордоні України й Молдови. Декілька дитячих років прожив саме в Україні, а повернувся через тридцять років вже як президент Малоросійської колегії.

Знаменитий полководець, державний і культурний діяч, один з найталановитіших людей свого часу – про що свідчать численні титули і звання. Блискучий воєначальник , гнучкий політик і, взагалі, різносторонньо розвинута та висококультурна людина. Рум'янцев був неабияким цінителем  мистецтва, збирачем книг, картин і скульптур. 

Петро Олександрович захоплювався й архітектурою, будучи добрим господарником у своїх величезних маєтках, отриманих за доблесні перемоги. Численні розкішні палаци  будує собі Рум'янцев, як і  кожен багатий вельможа того часу. Як підтверджують джерела, будувалися численні резиденції та маєтки на замовлення власника за проектами відомих російських архітекторів: В. І. Баженова, А. В. Квасова, К. І. Бланка, Ю.М.Фельтена. Керівниками ж будівництва були талановиті українські архітектори, серед яких М. К. Мосцепанов та його учень Д. Г. Котляревський.

У Рум'янцева – Задунайського було багато садиб: Троїцькому-Кайнарджи – В Підмосков'ї, Гомелі – в Білорусії, в Глухові і Кучерівці сучасної Сумщини, Великої Топали – на Брянщині, Ташані – на Київщині. Тільки на території сучасної Чернігівщини їх було чотири: Вишеньки, Черешеньки, Парафіївка та Качанівка.

Резиденцію графа в Глухові будував А. В. Квасов.. Для Петра Олександровича Рум'янцева він будував будинок Малоросійської колегії , який сучасники називали "восьмим чудом світу". Неподалік від резиденції гетьмана К. Г. Розумовського на березі ставка було побудовано ще двоповерховий палац Рум'янцева з парком навколо. Парк прикрашали бесідки, флігелі та античні скульптури. Також в резиденції були: оранжерея, фонтани, басейни, канали з укріпленими берегами, пристань і церква Різдва Богородиці.

Не менш розкішними були садиби графа в інших регіонах України, зокрема у Вишеньках, Черешеньках, Ташані, Кучерівці, Парафіївці, Качанівці. Всі вони вражали своїм розкішним оздобленням, величезними парками з малими архітектурними формами та спорудами для розваг. В них він проводить пишні прийоми, влаштовуючи ілюмінації та феєрверки. Більшість цих маєтків була побудована у модному на той час мавританському стилі, а характеристика зображень архітектурних споруд підтверджує вплив творчості В. І. Баженова на роботи М. К. Мосцепанова та Д. Г. Котляревського . Всі палаци Рум'янцева вражали багатими меблями, картинами, посудом,антикваріатом.

Сам Рум'янцев- Задунайський в більшості своїх садиб бував рідко, проте, будучи людиною дисциплінованою і відповідальною, тримав їх у зразковому порядку. Граф постійно давав письмові цінні вказівки щодо ведення садибного господарства, впорядкування парку, будівництва заводів та фабрик. В його садибах дотримувалась сувора дисципліна.

Кожна садиба П. О. Рум'янцева мала своє призначення. Якщо помістя у Вишеньках було парадною резиденцією( в ній граф приймав Катерину ІІ у 1787р.), то розташована неподалік садиба в Черешеньках була призначена для відпочинку і веселощів. Нажаль не має жодних відомостей про парафіївську садибу Рум'янцева, окрім того, що згорів у 1778 році(про що пише дружина графа у листі до чоловіка), а потім нібито був відбудований. Не залишились і маєтки в Кучерівці, Києві.

Головним своїм маєтком П. О. Рум'янцев зробив с. Ташань(теж не зберігся). В цьому вишуканому готичному замку генерал-губернатор фактично жив останні роки свого життя, а в майбутньому він став належати князям Горчаковим.

З чернігівських маєтків графа до нашого часу збереглися Качанівка та частково Вишеньки. Якими б величними не були будівлі, але вони не вічні. Навіть ті,  що дійшли до нашого часу, вже втратили сліди колишньої величі,оскільки неодноразово перебудовувалися наступними їх власниками. Тільки акварель художника Олександра Михайловича Кунавіна нам дає уявлення про первісний вигляд качанівського палацу.

Історія фельдмаршальських резиденцій досить цікава, але малодосліджена, адже переважна їх більшість взагалі не збереглась до наших часів.

Підготувала: організатор екскурсій
І категорії відділу науково- освітньої роботи
                              НІКЗ «Качанівка»  Пальчиковська Наталія






Авторизація



У цей день

Українське ділове мовлення. Календар свят

Друзі