Приємної прогулянки, Шановні гості!!!

НОВИНИ

ВАЖЛИВО !!!

---

ВИПАДКОВЕ ФОТО

---



 Зв’язки К.Є. Маковського з Качанівкою

(до 180-річчя від дня народження відомого художника)


Костянтин Маковський, автор жанрових творів, великосвітських портретів, жанрових сцен, виріс у прогресивному художньому середовищі.
       К.Є. Маковський народився 2 липня  (20 червня) 1839 року у Москві. Його батько Єгор Іванович, великий аматор і знавець мистецтва, один із організаторів Московського училища живопису, скульптури та архітектури. Недивно, що Костянтин вирішив стати художником. У 1851 році він  вступив  до Московського училища живопису, де вчився  на відмінно. Серед професорів були М.Скотті, С.Зарянко, які були послідовниками великого Карла Брюлова. 
        Вже з 1860 року його живописні роботи почали з’являтися на академічних виставках. У 1863 році Костянтин  Маковський відмовляється  писати  картини за  завданням  академії і  втрачає  можливість брати  участь  в конкурсі за золоту медаль. Отримавши звання класного  художника  другого ступеня  стає  одним з членів  Петербурзької художньої  артілі. А в 1864 році за роботи «Удовиця», «Продавщиця оселедців»  отримує  звання академіка. В 70-ті роки Маковський – засновник товариства пересувних  художніх  виставок, де були представлені роботи переважно  побутового  жанру («Сільський  похорон», 1873; «Діти, що  тікають від  грози», 1872).  
        Всіх  трьох братів Маковських цікавила українська тематика. Ще раніше до неї звернувся саме Костянтин Маковський. Його зв’язок з Україною, в тому числі з Качанівкою добре просліджується  завдяки  спогадам його сина Сергія, який народився в 1877році.  Він  разом із  своєю  матір’ю Юлією Павлівною (друга дружина К.Є. Маковського) супроводжував батька в поїздках по Україні з 1878 по 1888 рр. Влітку 1878 року Маковський з сином та дружиною приїхали  в  Україну до  свого  доброго знайомого  поміщика  Свирського у  помістя  Загони (нині с.Загін Ічнянського району) з метою завершення роботи над великою картиною «Русалки».  Одного дня відвідати родину  туди завітав  власник  Качанівки. Тарновський – молодший запросив художника побачити його знамениту  і  багату садибу.  З  того  часу,  кожного літа до 1888 року (за виключенням 1880, 1885, 1887 рр.) Маковський  разом зі своїм сімейством відвідує Качанівку. Саме тут, в Качанівці, були  створені  для нього всі умови для відпочинку та плідної роботи. В маєтку Тарновських, за спогадами сина, художнику працювалося легко і радісно. Тут  були  написані численні пейзажі, портрети та етюди.  З етюдів качанівського циклу було написано ряд картин: «Бабусині  казки»,  «Циганський табір», «Ворожіння».  В  Качанівці була завершена робота над полотном «Русалки».  
Особливе  місце в творчості  К.Є. Маковського  посідає зображення  дітей.  Тож  і в  садибі Тарновського Костянтин Єгорович пише портрети дітей господаря – Васючка  та Соні. Саме тут з’являються портрети і його власних – сина  Сергія і доньки Олени. Крім  того, не  оминув  увагою і господарів садиби. В  1878-1879 рр. були  написані два портрети В.В. Тарновського. На одному з яких  господар в  австрійський  курті, а  на  іншому – в кобеняку (місцезнаходження портретів  невідоме).  Тоді ж були  написані  портрети 36-ти  літньої Софії Василівни Тарновської та Людмили Володимирівни – матері  Тарновського («Поміщиця» зберігається  в Сумському художньому музеї). Доволі цікава  робота  «Поміщиця», на  якій  зображена старенька  пані  в кріслі, якій подає сніданок підтягнутий та вишколений, в білих рукавичках слуга.  Саме  тут, в Качанівці, був написаний портрет історика М.І. Костомарова (зберігається в  Державному  російському музеї м. С.-Петербург).  В тому ж музеї зберігається і цікавий етюд «Квіти» та інші роботи, написані в садибі:  «В парку», «Свято на Україні», «Пейзаж з озером», «Млин». 
        До качанівського  циклу  з великою  впевненістю  можна віднести і такі  роботи  художника, як:  «Міст в саду»,  «Табір» (ескіз),  «Липова алея»,  «Парк»,  «Руїни», «Літній вечір в Малоросії»  та інші. 
Дуже  цікава така робота Маковського «Садівник», на якій художник зобразив серед яскравих квітників Качанівки свого сина Сергія з граблями на плечі і доньку Олену, яка сидить з китицею винограду (місце знаходження картини, нажаль, невідоме).
       Остання картина Маковського із качанівського циклу  була  «Вакханалія». Серед  свіжої  яскравої зелені чітко проглядаються качанівські  руїни, оповиті  диким виноградом, на фоні яких танцюють  оголені вакханки. Робота «Вакханалія», за наказом  Олександра ІІ,  була передана  Ю.П. Маковській  і зберігалася в її Петербурзькій квартирі. Пізніше з’явилася в Парижі,  де  імовірно знаходиться до  сьогоднішнього дня.  Україна  настільки зацікавила    К.Є.  Маковського, що  в  1884році  він    купляє на  Волині   помістя. Однак прожив   там лише  половину   літа, і розчарувався в  своєму придбанні. Всі послідуючі роки   перевагу   віддавав любій   його   серцю Качанівці. 
         В славнозвісному альбомі для гостей «Качанівка», в 1878 році К.Є.Маковський залишив свій автограф. Поряд підпис його дружини – Ю.П.Маковська та  Наталія Маковська, можливо сестра художника. Іноземних колекціонерів цікавили побутові сюжети картин, гарно виписані персонажі, тому їх охоче купували. Величезна кількість робіт були вивезені за кордон.
           Помер  художник 30 вересня 1915року у Петербурзі.


Підготовила: старший науковий співробітник 
Клочко Л.І.




Авторизація





У цей день

Українське ділове мовлення. Календар свят

Друзі