Приємної прогулянки, Шановні гості!!!

НОВИНИ

ВАЖЛИВО !!!

---

ВИПАДКОВЕ ФОТО

---



 О.О.Агін в Качанівці

                               О.О.Агін в Качанівці

             (до 145-ї річниці від дня смерті художника)

Олександр Олексійович Агінналежить до числа тих художників, творчість яких знаменувала вступ образотворчого мистецтва ХІХ ст. на шлях критичного реалізму. Його роботи займають важливе місце серед робіт митців, які виступили в 40-і роки минулого століття з новими художніми ідеалами.

Народився О.О.Агін 1817 року в одному з сіл Псковської губернії. Батько його поміщик Єлагін , мати – кріпосна. Офіційного шлюбу між батьками не було. Майбутньому художнику, як це часто траплялось в той час з «незаконнонародженими», дісталося лише скорочене прізвище свого батька.

Батько влаштував сина  в гімназію, але сам скоро помер і майбутній художник лишився сиротою зі своїм молодшим братом Василем. Тяжке матеріальне, становище, постійна потреба в самому необхідному супроводжували художника все життя. Але завдяки нахилам до малювання, які дуже рано проявились, у 1834 році О.О.Агін вступив до Петербурзької Академії мистецтв, яку закінчує 1839р., отримавши звання вчителя малювання.

Після навчання був найбільш продуктивний творчий період, який тривав 5-6 років. В цей час виходить літографіровані малюнки до дитячої книжки «Дедушка Крылов», «Ветхий завет в картинках», «История капитана Копейкина», ілюстрації до «Комического альманаха». Агін стає відомим як автор дивовижної композиції малюнків на п’ядесталі пам’ятника відомому байкарю І.А.Крилову, роботи видатного скульптора П.К.Клодта, який знаходиться в Літньому саду у Санкт-Петербурзі. Але вершиною його творчих пошуків стали ілюстрації до «Мертвых душ» М.В.Гоголя. Взагалі творчість Миколи Васильовича Гоголя мала величезний вплив на художню діяльність О.О.Агіна. Починаючи з простих ілюстрацій до дитячої книжки малюнків до «Ветхого завету», під впливом «Мертвых душ», він став інакше собі уявляти задачі живопису і вирішує за допомогою пензля та олівця відтворити сказане Гоголем.

Цікава історія виходу в світ малюнків до «Мертвих душ». Агін приступив до виконання своїх ілюстрацій незадовго після появи твору М.В.Гоголя. Видавцем цих малюнків був гравер Бернадський. Він на початку  1846 року за допомогою Плєтньова звертається до М.В.Гоголя, який проживав тоді в Римі, з проханням надати право на друге видання «Мертвих душ» з тим, щоб воно було випущене з ілюстраціями О.О.Агіна. Після відмови Гоголя, Бернадський розпочинає видавати одні малюнки без тексту окремими випусками по 4 малюнки в кожному. Фінансував видання архангельський почесний громадянин  Д.М.Горяінов. Але через деякий час між Бернадським і Горяіновим виникли непорозуміння і видання припиняється після виходу 18-ти випусків. Щоб закінчити видання, Бернадський у 1848 році звертається за матеріальною допомогою в Академію мистецтв. Пізніше гроші виділили, але видання все таки не було закінчене. Решта (28 малюнків) побачили світ лише в 1892 році. Д.Д.Федоров купує у спадкоємців  Горяінова доски всіх малюнків до твору і видає їх окремим альбомом під заголовком «Сто малюнків до поеми М.В.Гоголя». Ілюстрації до «Мертвых душ» займають центральне місце у всій порівняно недовгій творчій біографії художника. Твір М.В.Гоголя поміг художнику краще вияснить для себе передові творчі задачі і разом з ним найти шлях до конкретного відтворення хвилюючих суспільство життєвих факторів і подій.

Прихід жорсткої і політичної реакції після 1848 року дуже важко відобразилось на особистій і творчій долі Агіна. Пов’язаний своєю творчою діяльністю з друкованими виданнями, художник особливо гостро відчував царську цензуру, яка переслідувала всякий прояв вільнодумства. Жертвою цензурного терору стають обидві ілюстративні роботи художника – малюнки до «Мертвых душ» і «Иллюстративный альманах». 

   Тяжкий матеріальний стан змусив художника братися задля заробітку на любу роботу, зовсім не цікаву для нього. Так в кінці 40-х., поч. 50-х. років, він виконує по замовленню обкладинки до «Журналу мод» і «Журналу для дітей» робить малюнки до книги «Подорож по північній Персії». Одночасно Олександр Олексійович дає  уроки малювання відомим пізніше художникам, серед яких був  М.П.Клодт, Л.М.Жемчужніков.

Але не тільки матеріальні проблеми ускладнюють життя Агіна. Розпадається близьке оточення художника. В засланні знаходиться Шевченко, про якого Агін пізніше згадував часто, як про одного із самих близьких товаришів, відходить від активної творчої діяльності,  який повернувся із Петропавлівської кріпості петрашівець Бернадський, незмінний співучасник всіх кращих починань ілюстратора; помирає Федотов, з яким Агін був пов’язаний не тільки близькістю творчих позицій, але й особистою дружбою. Також йде «морським мисливцем» на кримську війну брат Олександра Агіна – Василь. Лишившись зовсім сам і не маючи можливість присвятити себе мистецтву, художник в середині 1853 року лишає Петербург переїжджає в Київ. В 1853 році подає прохання прийти з випробувальним терміном вчителем малювання в Київський кадетський корпус. Вчителем «3-го рода» він був затверджений лише 9 березня 1859 року, а вже 12 липня 1864 року в чині титулярного радника звільнився у зв’язку з хворобою.

В роки свого перебування в Києві О.О.Агін виношував багато самих різних замислів, але неодин  з них  не був закінчений.  Один час він працює в театрі , оформляє спектаклі, роблячиескізи костюмів. Разом з тим Олександр Олексійович мріє зробить ілюстрації  до «Кобзаря» Шевченка, одночасно у нього виникає думка написати великуісторичну картину із минулого Києва. Очевидно, що ці замисли лишилися в стадії замальовок. 

Київський період життя О.О.Агіна майже впродовж  22 років був сповнений труднощів, розчарувань і не приніс очікуваної розради. Робота вчителя малювання не задовольнила творчих поривань талановитого графіка і, пригнічений матеріальним становищем, починає давати приватні уроки в багатих сім’ях. Так доля звела художника з багатим поміщиком Чернігівської губернії, відомим колекціонером В.В.Тарновським(молодшим) – власником садиби в селі Качанівка.

Господар садиби запрошує його навчити малюванню дітей на київській квартирі, а потім пропонує переїхати в Качанівку. За словами російської письменниці М.В.Ямщикової, знайомої художника, він приймає запрошення зі словами: «Как странно создан мир: эти Тарновские гостеприимно зовут меня к себе и будут содержать сколько угодно, ежели бы я хотел у них остаться хоть целые годы не жалея средст, представляя всякий комфорт. Впрочем  я не останусь у них в долгу, - и им что-нибуть нарисую благо они вспомнили иллюстратора «Мертвых душ». Агін покладав на Качанівку великі надії. Напередодні переїзду він говорив: « Мне надо там много сделать… У меня уже немало начато когда-то работ. И в Качановке воскреснет все, что потускнело в душе…». 

  Але мрії художника не збулися. Прожив він у Качанівці зовсім мало. Виконав тут останні малюнки: палацу, Георгіївської церкви для поштового паперу Тарновських. Помер художник 1875 року в садибі Тарновських Качанівці. Похований на «… ближнем к имению кладбище…». За допомогою місцевих старожилів вдалося встановити місце садибного кладовища. Знаходилося воно  в урочищі «Дубина», неподалік від Майорського ставу. Але нажаль  встановити місце поховання одного з кращих ілюстраторів «Мертвых душ» на сьогодні неможливо, оскільки в радянський час кладовище було знищене. 

Фабриченко Валентина                                                               організатор екскурсій



  






Авторизація





У цей день

Українське ділове мовлення. Календар свят

Друзі