Приємної прогулянки, Шановні гості!!!

НОВИНИ

    


    8 червня 2019 року Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» зустрічав учасників і гостей Другого Всеукраїнського відкритого дитячого фестивалю патріотичної пісні та поезії «Чернігівська Січ». Фестиваль об'єднав навколо себе людей, які небайдужі до рідної землі, до рідної мови, а ще більше – до неньки України. 
    


    25 травня 2019 року в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка» в рамках проекту «Біжи та дивись» відбулися спортивні змагання «Качанівка - trail forever 2019» за двома дистанціями: «Озерна» - 18 км, «Паркова» - 9 км. У змаганнях  брали участь всі бажаючі. 
    


    25 травня 2019 року благодійна організація «Фонд відродження Качанівки» спільно з Національним історико-культурним заповідником «Качанівка» провели дитячий благодійний бал «На гостини до Тарновських» на відзначення 195-ї річниці відтоді, коли родина Тарновських стала господарями качанівської дворянської садиби (1824-2019). У заході взяли участь 39 пар дітей загальноосвітніх шкіл Ічнянщини, представники влади, творча інтелігенція, бізнесмени, політики.                            

ВАЖЛИВО !!!

---

ВИПАДКОВЕ ФОТО

---






(до 185-річчя від дня народження Марко Вовчок)
      
      «Живу  думкою одною про  ті  світлі часи,  коли  людина стане  володарем  своєї долі, свого  щастя» — так писала Марко Вовчок  — класик української літератури, прозаїк, поетеса, перекладачка, засновниця дитячої української прози. 
      Народилася Марко Вовчок  (у дiвоцтвi Марiя Олександрiвна Вiлiнська; у замiжжi — Маркович (у першому шлюбi), Лобач-Жученко (у другому) 10 грудня (22 за старим стилем) 1833 року в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї майора Сибiрського гренадерського полку Олександра Олексiйовича Вiлiнського (Вiленського). Мати письменницi, Параскева Петрiвна, походила з дрiбномаєткового дворянського роду Данилових була грамотною людиною, знала  декілька мов, любила музику, чудово співала.  Дитинство Марії пройшло в батьківському будинку, де ще ріс молодший брат Дмитро (1840 — після 1911). Дмитро Олександрович Вілінський також був відомим письменником. Згадував Дмитро, що ще з юних літ Марія прагнула до науки, не мала бажання гнатись за сучасною модою, завжди одягалась просто, рівно викладала коси і ці звички залишились у неї на все життя. 



Василь Васильович Тарновський, син В. В. Тарновського - молодшого «Васючок» - гідний нащадок славетного роду поміщиків Тарновських, які перетворили своє родинне гніздо Качанівку на культурно – мистецький осередок, де збиралася й спілкувалася творча інтелігенція. Поетів і письменників, художників і композиторів до творчості на лоні чарівної природи спонукало художньо – архітектурне середовище. 

       В родині Тарновських існувала традиція: старших дітей чоловічої статі називати Василями.

       Первісток Василя Васильовича – молодшого народився в 1872 році в родовому маєтку в Качанівці. Коли йому виповнився один місяць, його батько зібрав всіх сусідів та родичів і, після хрещення, з гордістю виніс свого первістка на срібній таці і познайомив з присутніми.





(до 165 – річчя від дня народження П.І. Харитоненка)


Прізвище українських Харитоненків стоїть в одному ряду з такими відомими промисловцями як Терещенки, Демидови, Морозови, Ситіни. Біля витоків їх величезного багатства стояв Іван Герасимович Харитоненко (1820 – 1891). Родом із небагатої сім’ї, що проживала у слобідці Нижня Сироватка Сумського уїзду Харківської губернії. Іван Герасимович оселився в м. Суми, де і розпочав свою комерційну діяльність, завдяки якій рід Харитоненків завдячував своєму фінансовому благополуччю. Основною сферою діяльності родини був цукровий бізнес. На початку 90-х ХІХ ст. родині належали шість цукрових заводів і один рафінований, близько 40 тисяч десятин землі. Географія справ Харитоненків була надзвичайно широкою:у найбільших містах Німеччини, Австро – Угорщини, Ірану діяли їх торгівельні склади. Жодна міжнародна виставка не обходилася без участі сумських цукроварів, продукція яких незмінно здобувала високу оцінку. Про це свідчать численні нагороди – золоті та срібні медалі.




(до 200 – річчя від дня народженняВ.І.Штернберга)

           В.І. Штернберг – відомий художник – пейзажист, майстер побутового жанру. Народився 12 лютого 1818 року в Петербурзі. Початкову освіту здобув вдома під керівництвом свого батька – викладача німецької мови та історії європейських народів. Хлопчик ріс хворобливою і слабкою дитиною. З дитинства любив малювати, хоча цьому його ніхто не вчив, юнак ходив по околицях Петербурга, змальовуючи дерева, будови. Одного разу в Петропавлівському парку доля щасливо звела його з молодим художником А. Г. Лебедєвим, який розгледівши талант В. Штернберга, допоміг йому вступити до Академії вільним відвідувачем. В. І. Штернберг 23 квітня 1835 року зарахований «по уважениюоколичных его способностей к художеству и крайне неостаточного состояния, не в пример другим в сверхштатные академисты второй степени на счет Академии в пейзажный класпрофесора М. Воробьева».




        Родина відомого українського мецената та суспільного діяча ХІХ ст. Василя Васильовича Тарновського – мол. була   ула багаточисельною. Про кожного з них написані численні публікації, а ось дані про життя його доньки Софії, нажаль, 

      складають зовсім мало сторінок. Це, мабуть, пов’язано з тим, що вона прожила яскраве, але досить коротке        

  ж   життя та практично залишилася в тіні свого братаВасючка, відомого оперного співака, котрий був 

       улюбленцем своїх батьків, публіки та жінок. Окрім Василя, Софія мала ще одного старшого брата Петра, який 

       покінчив життя самогубством, будучи ще студентом. 

      Софія (1876 - 1919) «була статурною та гарною на обличчі дівчиною, з блідо – матовою шкірою, карими очима та 

чорним волоссям…», часто носила український одяг, любов до якого привив їй батько. Для своїх дітей В.В. Тарновський мол. нічого не жалів, наймав кращих вчителів, і виховання проходило лише в українських традиціях. 


Назад 1 2 Далі

Авторизація





У цей день

Українське ділове мовлення. Календар свят

Друзі