Приємної прогулянки, Шановні гості!!!

НОВИНИ

    


    Проєкт веломаршрут «Від парку до парку» реалізується у рамках грантової програми «КультураТуризмРегіони» Парафіївською ТГ у партнерстві з національним історико-культурним заповідником «Качанівка» та Державним дендрологічним парком «Тростянець» НАН України за фінансової підтримки від Українського культурного фонду та  Державного агентства розвитку туризму України.
    


    8 червня 2021 року Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» презентував виставку графічних робіт ХХІ ст. «Серед дерев Качанівки» художниці Наталії Алексенко (Київ). 

    


             Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» підтримує розгляд законопроєктів Міністерства культури та інформаційної політики про протидію хаотичній забудові, зареєстрованих на сьогодні у Верховній Раді України, зокрема, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини (№ 4561), про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування і знищення нерухомої культурної спадщини та порушення традиційного характеру середовища (№ 4562).

ВАЖЛИВО !!!

---

ВИПАДКОВЕ ФОТО

---





(до 165 – річчя від дня народження П.І. Харитоненка)


Прізвище українських Харитоненків стоїть в одному ряду з такими відомими промисловцями як Терещенки, Демидови, Морозови, Ситіни. Біля витоків їх величезного багатства стояв Іван Герасимович Харитоненко (1820 – 1891). Родом із небагатої сім’ї, що проживала у слобідці Нижня Сироватка Сумського уїзду Харківської губернії. Іван Герасимович оселився в м. Суми, де і розпочав свою комерційну діяльність, завдяки якій рід Харитоненків завдячував своєму фінансовому благополуччю. Основною сферою діяльності родини був цукровий бізнес. На початку 90-х ХІХ ст. родині належали шість цукрових заводів і один рафінований, близько 40 тисяч десятин землі. Географія справ Харитоненків була надзвичайно широкою:у найбільших містах Німеччини, Австро – Угорщини, Ірану діяли їх торгівельні склади. Жодна міжнародна виставка не обходилася без участі сумських цукроварів, продукція яких незмінно здобувала високу оцінку. Про це свідчать численні нагороди – золоті та срібні медалі.




(до 200 – річчя від дня народженняВ.І.Штернберга)

           В.І. Штернберг – відомий художник – пейзажист, майстер побутового жанру. Народився 12 лютого 1818 року в Петербурзі. Початкову освіту здобув вдома під керівництвом свого батька – викладача німецької мови та історії європейських народів. Хлопчик ріс хворобливою і слабкою дитиною. З дитинства любив малювати, хоча цьому його ніхто не вчив, юнак ходив по околицях Петербурга, змальовуючи дерева, будови. Одного разу в Петропавлівському парку доля щасливо звела його з молодим художником А. Г. Лебедєвим, який розгледівши талант В. Штернберга, допоміг йому вступити до Академії вільним відвідувачем. В. І. Штернберг 23 квітня 1835 року зарахований «по уважениюоколичных его способностей к художеству и крайне неостаточного состояния, не в пример другим в сверхштатные академисты второй степени на счет Академии в пейзажный класпрофесора М. Воробьева».




        Родина відомого українського мецената та суспільного діяча ХІХ ст. Василя Васильовича Тарновського – мол. була   ула багаточисельною. Про кожного з них написані численні публікації, а ось дані про життя його доньки Софії, нажаль, 

      складають зовсім мало сторінок. Це, мабуть, пов’язано з тим, що вона прожила яскраве, але досить коротке        

  ж   життя та практично залишилася в тіні свого братаВасючка, відомого оперного співака, котрий був 

       улюбленцем своїх батьків, публіки та жінок. Окрім Василя, Софія мала ще одного старшого брата Петра, який 

       покінчив життя самогубством, будучи ще студентом. 

      Софія (1876 - 1919) «була статурною та гарною на обличчі дівчиною, з блідо – матовою шкірою, карими очима та 

чорним волоссям…», часто носила український одяг, любов до якого привив їй батько. Для своїх дітей В.В. Тарновський мол. нічого не жалів, наймав кращих вчителів, і виховання проходило лише в українських традиціях. 


Назад 1 2 3 4 5 Далі

Авторизація



У цей день

Українське ділове мовлення. Календар свят

Друзі